ЇЇ ЖИТТЯ БУЛО, ЯК ТЕПЛИЙ ПРОМІНЬ СОНЦЯ...
Коли народжується людина, Бог визначає довжину її життєвої дороги. А людина вже сама наповнює її змістом. Коли ж вона покидає цей світ, залишає частинку себе в нашій пам`яті.
Людмила Вікторівна Олішкевич
Її життя – як теплий промінчик сонця. Так раптово і так передчасно згасла її життєва свіча. Невимовно важкий біль переповнив серця й душі тих, хто знав цю добру, щиру, скромну людину, люблячу й турботливу дружину, маму, бабусю, доньку, компетентного й відповідального працівника.
Життєва дорога Людмили Вікторівни розпочалася на Старовиживщині 16 травня 1974 року. А вся професійна діяльність пройшла тут, на Любешівщині: працювала Людмила Вікторівна і вихователем дошкільного закладу, і практичним психологом та вчителем біології у школах сіл Люб`язь та Шлапань, із 2008 року – у методичному кабінеті відділу освіти Любешівської РДА, згодом – Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради. Із 2021 року – консультантом КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників».
Людмила Вікторівна належала до тієї категорії людей, які, незважаючи на різні випробування, уміють подолати й вирішити всі негаразди. Вона завжди вболівала за кожну справу й за кожну людину, віддаючи частинку себе й не залишаючи уваги собі.
Жорстока невблаганна смерть забирає найкращих – тих, котрі могли ще багато зробити, принести чимало користі справі, якій присвятили своє життя, подарувати радість спілкування колегам, яких поважали, рідним, яких любили понад усе. Хоч доля відміряла так мало часу для Людмили Вікторівни, для її добрих справ і мудрих порад, світлий образ цієї жінки житиме в серцях усіх, хто її пам`ятає та знає.
Тож схиляємо в скорботі свої голови перед пам`яттю Людмили Вікторівни і висловлюємо найщиріші співчуття сім`ї та родині.
Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради,
Центр професійного розвитку педагогічних працівників,
ОПОППОНУ Любешівської селищної ради,
керівники та педагогічні працівники закладів освіти
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)