Сповідь душі у віршах: до 80-річчя Василя Гея
14 січня 1942 року с.Заболоття Любомського району Волинської області- 12 березня 2016,Луцьк.
Народився 14 січня 1942року в селі Заболоття Любомського району. Після закінчення семирічки у рідному селі та десятирічки в с.Головно працював завідувачем сільської бібліотеки та клубу, вчителював, служив у війську. Повернувшись після трирічної служби в армії, став працювати кореспондентом Любомської районної газети. Звідти запрошений на роботу в обласну молодіжну газету до Луцька, де був кореспондентом, завідувачем відділу, керівником літературної студії"Лесин кадуб". Водночас навчався на редакторському факультеті Українського поліграфічного інституту імені Івана Франка у Львові.У 1989-2006 роках очолював Волинську організацію Національної спілки письменників України. Поет, прозаїк, критик, публіцист. Лауреат літературної премії імені Андрія Головка, літературно- мистецької премії імені Агатангела Кримського та міжнародної премії імені Дмитра Нитченка.Член ради Національної Спілки письменників України.
Окремими виданнями вийшли книги "Закон вірності"(1973),"Крила Світязя"(1978), "Витоки"(1979), "Вічно пам’ятати"(1983), "Кольори вересня"(1985), "Кращі на листі"(1987), "Лесин кадуб"(1991), "Підрубане дерево роду"(1996), "Яворник"(1997),"Де маминим голосом тиша мовчить..."(2001), "Зоря з криничної води"(2002), "Кривавник рідног слова"(2004), "Вихор у стиглому житті"(2004).