Монастир капуцинів
Монастир капуцинів, Любешів
У 1756 році родина власників Любешева Чернецьких склала пожертвування на осередок оо.-капуцинів, які прибули 5 травня цього ж року до Любешева. Єпископ Антоній Воллович 15 серпня 1756 року освятив наріжний камінь під будівництво храму і монастиря, яке розпочалось 1761 року. Спорудження припинилось у 1774 році, коли помер фундатор Ян Чернецький, і завершилось аж у 1786 році, коли єпископ Ян Каховський освятив храм під титулом св. Франциска Асизького.
У 1817 році любешівський осередок капуцинів згорів, тому капуцини покинули монастир. У 1829 році капуцини повернулись і розпочали відбудову свого костельно-монастирського комплексу. Проте 1832 році царський уряд ліквідував монастир капуцинів у Любешеві, а під час І світової Війни німецькі солдати підірвали південне крило монастиря. 2 січня 1926 року капуцинам повернули рештки давнього осередку в Любешеві, а через два роки було прийнято рішення відбудувати осередок. 30.04.1934р. Папська комісія 'Pro Russia' встановлює в Любешові слов’янсько-візантійську місію в рамках неоунії і довіряє управління нею оо.-капуцинам. 7 вересня цього ж року греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлену святиню св. Франциска Асизького. Проте з приходом радянської влади у 1939 році капуцини залишили осередок. Святиню було закрито, у ній пізніше облаштували спортивний клуб. 21 квітня 1992 року її повернули римо- католикам. Любешів обслуговують дієцезіальні священники. |